Medical innovation 2022
1. One-port sleeve resection of gaster - Nissen vs N-Sleeve
In TAPP the surgeon goes into the peritoneal cavity and places a mesh through a peritoneal incision over possible hernia sites. TEP is different in that the peritoneal cavity is not entered and mesh is used to seal the hernia from outside the peritoneum (the thin membrane covering the organs in the abdomen). This approach is considered to be more difficult than TAPP but may have fewer complications. Laparoscopic repair is technically more difficult than open repair.
3.Damage control surgery-Damage control surgery (DCS) is a surgical intervention to keep the patient alive rather than correct the anatomy.[1][2] It addresses the "lethal triad" for critically ill patients with severe haemorrhage affecting homeostasis leading to metabolic acidosis, hypothermia, and increased coagulopathy.[3]
This lifesaving method has significantly decreased the morbidity and mortality of critically ill patients, though complications can result. It stabilizes patients for clinicians to subsequently reverse the physiologic insult before
completing a definitive repair. While the temptation to perform a definitive operation exists, surgeons should avoid this practice because the deleterious effects on patients can result in them succumbing to the physiologic effects of the injury, despite the anatomical correction. The leading cause of death among trauma patients remains uncontrolled haemorrhage and accounts for approximately 30–40% of trauma-related deaths.[4]
While typically trauma surgeons are heavily involved in treating such patients, the concept has evolved to other sub-speciality services. A multi-disciplinary group of individuals is required: nurses, respiratory therapists, surgical-medicine intensivists, blood bank personnel and others.
4.Neospastyl-Неоспастил® — комбінований лікарський засіб, який належить до групи спазмолітичних засобів у комбінації з анальгетиками. До його складу входять три діючі речовини: ненаркотичний анальгетик кеторолаку трометамін, міотропний спазмолітичний засіб пітофенону гідрохлорид і холіноблокуючий засіб фенпіверинію бромід.
Кеторолак — нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), інгібітор циклооксигенази (ЦОГ)-1 та ЦОГ-2, похідний піролізинкарбонової кислоти, який чинить виражену анальгезуючу дію. Механізм дії кеторолаку (як й інших НПЗЗ) зрозумілий не до кінця, але може полягати в інгібуванні синтезу простагландинів. Біологічна активність кеторолаку трометаміну пов’язана з S-формою. Кеторолаку трометамін не має седативних або анксіолітичних властивостей. Не є опіоїдом, тому не впливає на опіатні рецептори.
Максимальний анальгетичний ефект кеторолаку досягається протягом 2–3 годин. Цей ефект не має статистично значущих відмінностей у рамках рекомендованого діапазону дозування. Найбільша різниця між великими та малими дозами кеторолаку полягає в тривалості анальгезії. Анальгетична доза кеторолаку чинить також протизапальну дію.
Фенпіверинію бромід чинить помірну гангліоблокуючу і холінолітичну дію, пригнічує тонус і моторику гладкої мускулатури шлунка, кишечнику, жовчних і сечовивідних шляхів.
Пітофенону гідрохлорид чинить папавериноподібну дію з вираженою спазмолітичною активністю щодо гладкої мускулатури.
Поєднання трьох компонентів лікарського засобу призводить до взаємного посилення їхньої фармакодинамічної дії, що проявляється полегшенням болю, розслабленням гладких м’язів, зниженням температури тіла.
Коментарі
Дописати коментар