ВАзопресин

Вазопресин має два ефекти, що збільшують осмолярність сечі (підвищена концентрація) і знижують екскрецію води. До них належать:

1. Збільшення проникності клітин дистальних канальців і збірних трубочок у нирках для води, завдяки чому відбувається реабсорбція води і виділення більш концентрованої сечі, тобто антидіуретичний ефект.
2. Збільшення проникності збірних трубочок внутрішньої частини мозкового шару для сечовини 

3.Вазопресин збільшує периферичний судинний опір (звуження судин) і тим самим підвищує артеріальний тиск.

4.

Впливає на поведінку (агресія), регулювання кров'яного тиску та температури тіла.

Вазопресин залучений у процес формування пам'яті

Вазопресин виділяється в мозок у циркадному ритмі

відповідь на стрес

знеболювальна дію

5.

• Секреція у відповідь на зменшення обсягу плазми активується рецепторами тиску у венах, передсердях і сонних артеріях.
• Секреція у відповідь на збільшення осмотичного тиску плазми відбувається за участю осморецепторів у гіпоталамусі.
• Секреція у відповідь на збільшення рівня холецистокініну у плазмі вивчена недостатньо.

6.Основним стимулом для секреції вазопресину є збільшена осмолярність плазми. Зниження обсягу позаклітинної рідини також має цей вплив, але є менш чутливим механізмом.

Знижена секреція АВП,

 або зниження ниркової чутливості до АВП призводять до нецукрового діабету — стану, що характеризується гіпернатріємією (підвищення концентрації натрію в крові), поліурією (надлишкове виробництво сечі), і полідипсією (спрага).

Надлишок АВП

Високий рівень секреції АВП може призвести до гіпонатріємії. У багатьох випадках секреція АВП є нормальною (у зв'язку з гострою гіповолемію), і цей стан називається «гіповолемічна гіпонатріємія». У деяких хворобливих станах (серцева недостатність, нефротичний синдром)