22/02/-Red day of Encephalitis

В Україні найчастіше зустрічається кліщовий енцефаліт, який за певних умов досить просто попередити як специфічними, так і неспецифічними методами профілактики.
Вірус кліщового енцефаліту має широке коло переносників: на євразійському континенті його виявили у 14 видів іксодових кліщів: Ixodes ricinus, I. persulcatus, I. pavlovskyi, I. trianguliceps, I. gexagonus, I. gibbosus, Haemaphysalis concinna, H. japonica, H. inermis, Dermacentor marginatus, D. silvarum, D. reticulatus, D. nuttali.

В Україні основним переносником цього вірусу визначено лісового європейського кліща Ixodes ricinus: від нього виділено 68,4 % вітчизняних штамів. Крім цього досить небезпечні в цьому плані Dermacentor reticulatus та Haemaphysalis plumbeum, а також (меншою мірою) Ixodes crenulatus, I. hexagonus, I. lividus, I. trianguliceps, Dermacentor marginatus.

У випадку відвідування потенційно небезпечних регіонів для попередження кліщового енцефаліту застосовуються:

• вакцини – МОЗ рекомендує починати вакцинацію восени (у вересні – листопаді), аби організм мав досить часу для продукції противірусного захисту. Друге щеплення роблять навесні (у березні – квітні). Зазвичай повний курс складається з трьох щеплень, й третє проводиться через рік після другого. (Втім, деякі виробники вказують, що між повторними щепленнями бажано дотримуватися інтервалу в 1-3 місяці). Далі ревакцинації проводяться один раз у 3-5 років.
• Сироватки/ імуноглобуліни, які вводяться нещепленим особам до чи після укусу кліща (щонайшвидше, але до проявів захворювання!) у період перебування у вогнищі/ на ендемічній території. Препарати специфічної пасивної профілактики також можуть вводитися вакцинованим особам у випадку множинного присмоктування кліщів.
•