Антисептика-2

Механічна антисептика – це знищення мікроорганізмів механічними методами. До механічної антисептики відносяться:  розкриття гнійника;  пункційне дренування;  туалет (промивання) рани;  некректомія;  первинна / вторинна хірургічна обробки ран;  застосування дренажів (пасивних). 

Дренування – лікувальний метод, який полягає у виведенні назовні рідкого вмісту (продуктів розпаду тканин та мікробних токсинів) із ран, гнійників, а також вмісту порожнистих органів, природних або патологічних порожнин шляхом використання трубок (гумових, поліхлорвінілових, силіконових) або гумових випускників чи інших матеріалів. 

За методами забезпечення відтоку патологічного вмісту дренування поділяється на: пасивне (відтік під дією сили тяжіння); активне (створення від’ємного тиску в дренажній системі); проточнопромивне (активне введення розчину в двопросвітну трубку) та осмодренування (використання марлі, в т.ч. із гіпертонічними розчинами).

О́смос — процес односторонньої дифузії через напівпроникну мембрану молекул розчинника в бік більшої концентрації розчиненої речовини з обсягу з меншою концентрацією розчиненої речовини.

Фізична антисептика – це знищення мікроорганізмів за допомогою фізичних методів. 

До фізичної антисептики відносяться:  активні дренажі (проточно-промивне та вакуумне дренування);  використання гіпертонічних розчинів;  гігроскопічні матеріали;  сорбенти;  УФО та лазерне опромінення;  ультразвукова кавітація ран;  підсушування рани.

Основні групи хімічних антисептиків:  галоїди (галоїдовмісні);  спиртовмісні;  окиснювачі;  барвники;  кислоти;  луги;  солі важких металів;  альдегідовмісні препарати;  поверхнево-активні речовини (детергенти);  гуанідовмісні препарати;  феноловмісні препарати;  антисептики природного походження

Виокремлюють також групу хіміотерапевтичних засобів, які використовуються для знищення збудників у патологічному вогнищі хворого і вводяться парентерально або ентерально:  нітрофурани  хінолони  сульфаніламідні препарати  похідні нітроімідазолу  похідні хіноксаліну тощо

До біологічної антисептики відносяться засоби:  препарати прямої дії на мікроорганізм: антибіотики, ферменти, сироватки, антитоксини, гама-глобуліни, гіперімунна плазма, сироватки, бактеріофаги;  препарати опосередкованої дії (діють на макроорганізм): стимулятори специфічного імунітету (вакцини, анатоксини) та неспецифічного імунітету – імуномокоректори та імуностимулятори, інтерферони, вітаміни, піримідинові основи (метилурацил).

За хімічною будовою антибіотики поділяються на наступні основні групи:  бета-лактамні антибіотики: o пеніциліни o цефалоспорини o карбапенеми;  аміноглікозиди;  макроліди;  тетрацикліни  лінкозаміди;  глікопептиди;  антимікробні засоби групи фторхінолонів

Ускладнення антибактерійної терапії: 

1) алергічні реакції (місцеві та системні); 2) токсична дія на організм: - нефро–/гепатотоксична - кардіотоксична - ототоксична - гематотоксична; 3) ендогенний гіпоавітаміноз; 4) кандидоз слизових/органів; 5) дисбактеріоз кишечнику; 6) антибіотикоасоційований коліт (псевдомембранозний коліт); 7) суперінфекція.

Підготовка та обробка рук медперсоналу – важливий захід профілактики контактного інфікування. 

Догляд за шкірою рук персоналу передбачає наступний комплекс дій:  гігієнічне миття рук медичного персоналу – це особиста гігієна з миттям рук звичайним милом для зменшення кількості мікроорганізмів, які знаходяться на шкірі після контакту з пацієнтом чи є частиною нормальної мікрофлори);  гігієнічну обробка (антисептика) рук – обробка рук втиранням антисептика в шкіру для знищення транзиторної мікрофлори;  хірургічну обробку рук (хірургічна антисептика рук, хірургічне миття рук) – миття рук перед операцією із використанням спеціального антисептичного засобу для ліквідації транзитних мікроорганізмів та максимально можливого зниження кількості резидентних мікроорганізмів.