АНТИСЕПТИКА

Інфекція – процес взаємодії макроорганізму та мікроорганізмів, при якому відбувається проникнення і розмноження патогенного збудника в організмі господаря з ураженням його тканин в результаті прямої дії (інвазії), дії токсинів збудника або шляхом імунних реакцій. 

На зовнішніх покривах тіла (шкірі і слизових оболонках) та у сполучених із зовнішнім середовищем порожнинах (ротовій, носовій, в шлунково-кишковому тракті) мається мікрофлора, яка пристосувалася до перебування в них в процесі тривалої еволюції. На вигляд чиста шкіра, навіть оброблена антисептиком, є місцем проживання численних мікроорганізмів, різновид яких багато в чому залежить від стану організму, довкілля, оточуючих предметів. 

Фактори передачі – елементи зовнішнього середовища, які приймають участь у передачі збудників інфекції. 

Існують два основні джерела хірургічної інфекції: 

1) екзогенна (контактна, імплантаційна, повітряно-крапельна, повітряно-пилова) 

2) ендогенна (контактна, та внаслідок транслокації гематогенним або лімфогенним шляхом з вогнища хронічної інфекції). 

Асептика – попередження потрапляння потенційних збудників захворювання на поверхні / в органи / порожнини організму. 

Антисептика – способи хімічного і біологічного знешкодження хвороботворних та інших мікроорганізмів, для запобігання зараженню ран.

Режим прибирання приміщень лікувального стаціонару залежить від їх функціонального призначення (загальні, лікувально-діагностичні, службово-побутові приміщення тощо). 

Поточне прибирання – проводиться дворазово на добу з використанням дезінфікуючих засобів. Після прибирання проводиться ультрафіолетове опромінення (УФО) приміщення впродовж 60 хвилин. 

У разі забруднення→ підлоги, столів, обладнання кров’ю або іншими біологічними виділеннями це місце негайно заливають 0,5 % розчином дезактину на 60 хв (при ВІЛ інфекції на 120хв) з подальшим прибиранням або дворазовим протиранням тампоном, змоченим у цьому розчині з інтервалом 15 хвилин. 

Генеральне прибирання у приміщеннях лікувальнодіагностичного призначення проводиться один раз на тиждень та передбачає такі етапи: 

 І етап – миття стелі, стін, підлоги (0,5 % миючим розчином).

 ІІ етап – дезінфекція стелі, стін, підлоги (6 % розчином перекису водню, 0,5% розчином дезактину) з експозицією 60 хв. 

ІІІ етап – ультрафіолетове опромінення приміщень протягом 2-х годин (бактерицидними випромінювачами)

Існує 5 видів прибирання операційної :  ранкове,   поточне,  післяопераційне,  заключне (щоденне),  генеральне (екстрена та планова дезінфекція).

Дезінфекція – це хімічні методи знищення мікроорганізмів та їх спор на інструментах і предметах догляду. 

Деконтамінація – зниження кількості мікроорганізмів на об’єктах оточуючого середовища. Обеззараження – знищення (або видалення з об’єкту) на (в) об’єктах оточуючого середовища патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.

 Передстерилізаційна обробка – видалення забруднення із засобів медичного призначення, котрі потребують стерилізації.

Підготовка до стерилізації інструментарію (передстерилізаційна обробка) : 

1) Використані інструменти залити розчином дезінфектанта (на 1 год 3 % р-ном хлораміну); 

2) Промити їх протягом 30 сек під проточною водою; 

3) Інструменти залити теплим миючим розчином на 15 хв; 

4) Старанно, у миючому розчині, мити щіткою кожний інструмент 30 сек; 

5) Повторно промити інструменти під проточною водою; 

6) Промити інструменти дистильованою водою протягом 5 хв; 

7) Просушити гарячим повітрям при t 85°С. 

Якість передстерилізаційної обробки повинна постійно перевірятися шляхом постановки проб на наявність залишків крові та миючих засобів.

Стерилізація – процес, який забезпечує загибель вегетативних та спорових форм патогенних та непатогенних мікроорганізмів.

Методи стерилізації

 1. Термічні (парові, повітряні, гласперленові стерилізатори); 

2. Хімічні (газові стерилізатори, дезінфікуючі розчини); 

3. Радіаційні установки (установки з радіоактивним джерелом опромінення для виробничої стерилізації виробів одноразового використання).

Етапи гігієнічної дезінфекції рук: 

1) Антисептик набирають у суху долоню і втирають протягом 30 сек в шкіру рук, особливу увагу приділяють дезінфекції шкіри великих пальців та кінчиків пальців. 

2) Руки миють під струменем води з милом і потім сушать одноразовою серветкою або індивідуальним рушником. 

Хірургічна обробка рук передбачає знищення транзиторної мікрофлори і значне зменшення кількості резидентної мікрофлори шкіри рук (схема № 5).

З метою запобігання зараженню трансмісійними інфекціями (вірусами гепатиту, імунодефіциту людини тощо) медичний персонал клініки повинен: 

1. Дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з біологічним матеріалом. 

2. Проходити обстеження на носійство HbsAg і наявність антитіл до вірусу гепатиту С 1 раз на рік. 

3. Працювати лише в спецодязі (халат, маска, захисні окуляри, гумові рукавички). 

4. Усі маніпуляції, під час виконання яких може відбутися забруднення рук кров’ю, слиною або гноєм, необхідно здійснювати в гумових рукавичках.

При пораненні та контамінації біологічним матеріалом необхідно дотримуватися порядку дій згідно до наказу МОЗ України від 05.11.2013 № 955 ”Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків” (Додаток).

1. Перша допомога організовується та проводиться негайно після закінчення або переривання випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ, пов'язаного з виконанням професійних обов’язків. 

2. Перша допомога передбачає обробку місця контакту: а) при пораненні голкою або іншим гострим інструментом, забрудненим кров'ю чи біологічними матеріалами людини:  місце контакту промивається водою з милом;

 поранена поверхня тримається під струменем проточної води кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться. 

За умови відсутності проточної води ушкоджене місце обробляється дезінфікувальним гелем або розчином для миття рук. При цьому не допускається стискання або тертя пошкодженого місця, видавлювання або відсмоктування крові з рани, використання розчину етилового спирту, йоду, перекису водню; б) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на непошкоджену шкіру місце контакту промивається водою з милом; в) при укусі з порушенням цілісності шкіри:

рана промивається водою, видаляються некротизовані тканини та проводиться обробка рани дезінфікувальним засобом (20 % водний розчин хлоргексидину біглюконат, 3 % перекис водню);  призначається антибактерійна терапія; г) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин в очі:  око промивається водою або фізіологічним розчином. При цьому не допускається: промивання очей милом або дезінфікувальним розчином; знімання контактних лінз під час промивання очей. ґ) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на слизову оболонку ротової порожнини:  рідина, що потрапила до ротової порожнини, випльовується, ротова порожнина декілька разів промивається водою або фізіологічним розчином.

Оцінка ризику інфікування ВІЛ. Ризик інфікування ВІЛ в результаті випадку контакту з потенційним джерелом інфікування ВІЛ під час виконання професійних обов’язків проводиться з урахуванням:  тривалості випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ  використання засобів індивідуального захисту

форми випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ (із/без пошкодження шкірного покриву або слизової оболонки)  виду біологічної рідини  надання першої допомоги  наявності відомостей про особу, з біологічними рідинами якої відбувся випадок контакту. 

* Сухожарова шафа (режими) : 

140°С – 2 год; 180°С – 60 хв; 200°С – 45 хв 

** Автоклавування (режими) : 

при 120°С та тиску 1 атм. – 1 год; при 127° С та тиску 1,1 атм. – 45 хв; 

при 134° С та тиску 2 атм. – 20 хв.