Кровотеча з тулуба та шиї

1.2. Код МКХ-10:
S.11. Відкрита рана шиї
S.11.0 Відкрита рана з пошкодженням глотки та трахеї
S.11.1 Відкрита рана з пошкодженням щитовидної залози
S.11.2 Відкрита рана з пошкодженням глотки та шийного відділу стравоходу
S.11.7 Множинні відкриті рани шиї
S.11.8 Відкрита рана інших частин шиї
S.11.9 Відкрита рана шиї, локалізація невизначена
S.17. Розтрощення шиї
S.17.0 Розчавлена травма гортані та трахеї
S.17.8 Розчавлена травма інших областей шиї
S.17.9 Розчавлена травма шиї, локалізація не уточнена
S.31. Відкрита рана живота, нижньої частини спини і тазу
 S.31.0 Відкрита рана в області нижньої частини спини та тазу
S.38. Розтрощення (розчавлення) та травматична ампутація частини живота, нижньої частини спини і тазу
S.38.1 Розтрощення (розчавлення) інших та невизначених частин живота, нижньої частини спини і тазу

Протипоказані та не рекомендовані втручання у пацієнтів з масивною кровотечею з ран тулуба та шиї:

 1. Не рекомендовано забезпечувати прохідність дихальних шляхів шляхом встановлення ротоглоткового повітроводу.
2. Не рекомендовано введення транексамової кислоти у випадку, якщо з моменту поранення пройшло більше 3 годин.
 3. Не рекомендується ендотрахеальне введення ліків.
 4. Не рекомендовано проводити інфузійну терапію у великих об’ємах, що зумовить підняття АТ у пацієнта вище 90 мм рт.ст.

Відомо, що масивна зовнішня кровотеча при надзвичайних ситуаціях є однією з основних превентивних причин смерті у постраждалих. Завдяки широкому впровадженню джгутів для зупинки кровотечі з ран кінцівок вдалося значно знизити кількість смертей як серед військовослужбовців, так і серед цивільних осіб. Однак в останні роки як під час ведення бойових дій, так і при терористичних актах все частіше використовують вибухові пристрої, в тому числі саморобні, які мають значну вражаючу силу. В цих умовах у постраждалих виникають поранення та кровотечі, які мають спеціальне визначення – «вузлові кровотечі», тобто кровотечі з місць приєднання кінцівок до тулубу (підпахвові і пахвинні ділянки) та основи шиї. Особливістю цих кровотеч є те, що в цих ділянках анатомічно не можливо використати стандартний джгут, що з успіхом використовується для зупинки кровотечі з ран кінцівок. У дослідженні, яке проводилось з 2001 по 2011 роки, показано, що серед причин превентивних смертей частка вузлових кровотеч складає 17,5%. Зростання кількості поранень та вузлових кровотеч спонукало до активного вивчення та впровадження ефективних методів їх зупинки. За досить короткий час було розроблено та впроваджено декілька пристроїв та спеціальних джгутів, які використовуються для зупинки вузлових кровотеч. Науковці, які проводили дослідження в цьому напряму, вказують, що основними методами зупинки вузлової кровотечі є прямий тиск на рану, туге тампонування рани, в тому числі гемостатичними бинтами, та використання вузлових джгутів. Як показали дослідження, існуючі пристрої для зупинки кровотечі мають як позитивні, так і негативні властивості. Тому процес їх удосконалення постійно триває. Також дослідники вказують, що у будьякому випадку їх використання зменшує кількість превентивних смертей внаслідок вузлових кровотеч. Слід зауважити, що якщо раніше вузлові джгути розглядались виключно з точки зору надання допомоги військовослужбовцям під час бойових дій, то зараз внаслідок зростання кількості терористичних актів 7 алгоритми зупинки кровотечі з використанням спеціальних пристроїв все частіше включається в роботу цивільних служб ЕМД у багатьох країнах світу.

5.2. Матеріально-технічне забезпечення 

Оснащення: обладнання для транспортування та іммобілізації, діагностичне устаткування, устаткування респіраційне/вентиляційне, устаткування для інфузій, перев’язувальні матеріали (засоби перев’язувальні гемостатичні стерильні, інші засоби перев’язувальні). Інше – відповідно до Табеля оснащення.
Лікарські засоби (нумерація не визначає порядок призначення):
1. Антибактеріальні засоби широкого спектру дії, затверджені ЛПМД з урахуванням чутливості місцевої мікрофлори.
2. Гемостатичні засоби: Кислота транексамова.
 3. Лікарські засоби різних фармакотерапевтичних груп для знеболення: Кетамін, Лідокаїн, Морфін, Мелоксикам, Парацетамол.
4. Кровозамінники та перфузійні розчини: Гідроксиетилкрохмаль (6% розчин), Натрію хлорид (0,9% розчин), Натрію хлорид + Калію хлорид + Кальцію хлорид (розчин Рінгера), Натрію хлорид + Калію хлорид + Кальцію хлорид + Натрію лактат (розчин Рінгера лактат).
5. Протиблювотні засоби: Ондансетрон.