ГОСТРА ОБТУРАЦІЙНА НЕПРОХІДНІСТЬ ТОВСТОЇ КИШКИ, УСКЛАДНЕНА ПЕРИТОНІТОМ (E1;X1;L2;О1)

Госпіталізація: до хірургічного відділення або відділення інтенсивної терапії для короткочасної підготовки до операції.

Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 1-2 год., після операції – 21-24 доби.

Критерії якості лікування:

а) купірування загальних і місцевих реакцій;

б) загоєння рани;

в) відновлення прохідності кишки хірургічним шляхом.

7. Операція: серединна лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини, встановлення причини непрохідності і ліквідація її шляхом формування зовнішніх нориць (трансверзостома, єюностома). При явищах перитоніту - інтубація тонкої кишки, адекватне дренування черевної порожнини (до 4 пар дренажів). 

🧰Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга або онколога поліклініки.

Ознаками кишкової непрохідності є:

- наявність розширених петель кішкивника;

- маятникоподібні рухи вмісту кишки;

- наявність вільної рідини в черевній порожнині;

- симптом мішені.

а)   Рання - розвивається в перші 3-4 тижні після операції:

- спайково-паретична (до 6-7 доби);

- проста - до 16 доби;

- відстрочена - до 30 доби.

б)   Пізня - розвивається через місяць і більше після хірургічного втручання.

випорожнення шлунка шляхом постановки постійного зонду з періодичним його промиванням;

- внутрішньовенна стимуляція перистальтики (10% розчин хлориду натрію 2 мл/год, 0,05% неостигмін 0,1 мл/год);

- сифонна клізма;

- корекція розладів гомеостазу, гемодинаміки, периферійної мікроциркуляції. При позитивній динаміці відмічають зменшення явищ відходження стільця і газів.

Обов’язковим є призначення доопераційної антибіотикотерапії.

Оперативний доступ - серединна лапаротомія. При пізній спайковій кишковій непрохідності допустимо висічення старого рубця.

Метою оперативного втручання є:

1.      Усунення злук

2. Оцінка життєздатності кишки.

3. Санація черевної порожнини.

4. Декомпресія шлунково-кишкового тракту.

Види оперативних втручань, що застосовуються в залежності від операційної ситуації:

-     розтинання злук

-     розділення злук при лапароскопії

-     повний вісцероліз

-     реакція нежиттєздатної ділянки кишки з формуванням кишкового анастомозу

-     накладання ілеостоми.

Показанням до декомпресійної інтубації кишечника є: парез кішечника, вираженний злуковий процес на великому протязі, деформації кишки та її брижи.