Neurology

Метаболічні, нейротрофні й вазоактивні препарати

— Альфа-ліпоєва — тіоктова кислота (тіогамма, еспа-ліпон, діаліпон) у вигляді інфузій по 600 — 1200  ОД на 200 мл фізіологічного розчину натрію хлориду 1 раз на добу, №10, в подальшому — per os по 600 ОД 2 рази на день протягом 4 тижнів;

— НуклеоЦМФ Форте (поєднання цитидину-5- монофосфату та урідин-5-трифосфату) по 1 ампулі внутрішньом’язово №10, в подальшому — per os по 1 капсулі 600мг 2 рази на день протягом 4 тижнів;

— Цитіколін (сомаксон, нейроксон, цитокон) 500 — 1000 мг на 200 мл фізіологічного розчину натрію хлориду 1 раз на добу внутрішньовенно №10— 15, в подальшому — per os по 1000мг в першій половині доби протягом 4 тижнів;

— Ніцерголін (серміон, ніцеріум) 30 мг на добу — 1 — 2 місяці або Похідні Гінкго білоба (танакан, глоба, мемоплант, білобіл) по 80 — 120мг на добу в 2—3 прийоми протягом 2 місяців;

— Вітаміни групи В (В12 — цианкоболамін 0,05% в дозі 1000 мкг на добу внутрішньом’язово, мільгамма, нейрорубін, нейровітан, нейрон, дуовіт, бенфотіамін та ін. у відповідних добових дозах);

— Нікотинова кислота 1% за наростаючою схемою внутрішньовенно повільно струминно на 15— 20 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або внутрішньом’язово (збільшення дози по 1 мл в день до стійкої еритемної дози, далі у відповідній дозі — №10);

При наявності клінічних проявів млявого парезу — антихолінестеразні препарати [2, 6—9, 18, 21, 22]:

— Нейромідин 0,5% або 1,5% по 1 мл внутрішньом’язово №15—20, в подальшому — per os по 20 мг 3 рази на день протягом 4 тижнів;

— Прозерин 0,05% у вигляді підшкірних введень №10 (по 1 мл) або методом електрофорезу; При спастичних явищах — міорелаксанти [2, 6—9, 18, 21, 22]: мідокалм (толперизону гідрохлорид) по 150 мг 3 рази на добу, або сирдалуд (тизанидин, тизалуд) 6—8 мг на добу в 3 прийоми;

При виражених нейропатичних болях — антиконвульсанти [1]: габапентин (габагамма, нейралгін, нейронтин, тебантин) за наростаючою схемою, починаючи з 300 мг, до 1800мг на добу; карбамазепін (фінлепсин, тегретол) до 1000 мг на добу в 3—4 прийоми;

При стійкості синдрому болю — поєднання антиконвульсантів з трициклічними антидепресантами (амітриптилін в добовій дозі 100 мг в 2—3 прийоми) [1];

Також при виражених болях призначалися династат (парекоксиб натрію) 20—40 мг внутрішньом’язово (до 80 мг на добу), ксефокам (лорноксикам) 16— 24 мг на добу;

Обов’язковим було використання індивідуально підібраних нестероїдних протизапальних засобів — мелоксикам (моваліс, мелокс) — 15 мг на добу, похідних натрію та калію диклофенаку (диклоберл, диклоферон, диклак, олфен, катафаст та ін.) до 100 мг на добу, целекоксибу (целебрекс, ранселекс) 200— 400  мг на добу, німесуліду (німесіл, німід, найз, німегезік та ін.) 100 мг на добу, рофекоксибу (денебол, рофіка, рофнікс) 25 мг на добу та ін. — до 14 днів, а також артрофон по 1 таблетці 3 — 4 рази на добу (розсмоктувати) — до 6 місяців;

При виражених артропатіях — остеохондропротектори (остеогенон, структум, алендрос, бівалос, терафлекс, сустамар, остеомакс, хондроксид, зинаксин, артрон-комплекс та ін. в рекомендованих фірмами-виробниками дозах). Використовувались такі фізичні фактори [3—5, 10]:

При переважанні больового та парестетичного синдромів [3—5, 10]: діадинамічні струми (паравертебрально на відповідний відділ хребта. Експозиція — 4—8 хвилин, курс 7—10 процедур) або синусмодульовані струми (паравертебрально на відповідний відділ хребта. Режим перемінний, род роботи ІІІ, ІV, частота 70—100 Гц, глибина модуляції — 75%, час посилок та пауз — 2—3 сек., по 3—5 хвилин кожним родом роботи. Курс — 10 процедур, щоденно), або д’арсонвалізація сегментарних зон спинного мозку й ділянок болю (експозиція — 8—10 хвилин, курс — 10—12 процедур щоденно або через день) + мікрохвильова терапія (довжина хвилі 7,1—5,6 мм) надтовисокочастотного діапазону (59,5—63,5 ГГц) — дія на відповідні точки акупунктури. Потужність випромінення 0,9 мВт, довжина хвилі 5,6 мм, квазишумовийрежим. Експозиція — 15 хвилин на точку, щоденноно — дія на 2 точки. Курс — 12 — 15 процедур) + ПАЙЛЕР-світло, в тому числі, з червоним світлофільтром (вплив низькоінтенсивних поляризованих електромагнітних хвиль оптичного інфрачервоного діапазону від апарату БІОПТРОН (ZEPTER, Швейцарія) на ділянки проявів болю, на уражені суглоби, на відповідні сегментарні ділянки паравертебрально, а також на ділянки шкіри у випадку опіків. Експозиція — 10 хвилин на ділянку, до 5 зон за одну процедуру. Курс — 15—30 процедур. Кольоротерапія — використання поляризованого світла з кольоровими фільтрами — різновид монохромптичної світлотерапії) + електросон (частота імпульсів-100—120 Гц. Експозиція — 30—60 хвилин. Курс лікування — до 20 процедур, щоденно або 4—5 разів на тиждень);

мляві парези: ультратонотерапія (продольно вздовж хребта та кінцівок. Положення перемикача — 4 — 6. Експозиція — 10—15 хвилин, 3—5 хв. на ділянку. Курс — 10—15 процедур, щоденно або через день) + електростимуляція паретичних м’язів (електроди встановлюють на відповідні рухові точки. Параметри електричного струму підбираються індивідуально, залежно від стану електрозбудженості. Сила струму — до отримання типових мінімальних скорочень м’язів. Курс — 20 і більше процедур, щоденно) + інфрачервоний лазер (паравертебрально, на ділянки найбільшого прояву болю, по точкам акупунктури. Довжина хвилі — 890 нм, імпульсна потужність — 7—10 Вт, частота — 80—150 Гц, експозиція — 2—3 хвилини на ділянку, 3—5 ділянок за один сеанс. Контактна методика, курс — 10—15 процедур, щоденно. Також використовується внутрішньовенне та надвенне освічування крові (кубітальна вена) — довжина хвилі — 0,63 нм, потужність на виході світловода — 1,5—2 мВт, експозиція — 15—20  хвилин, курс — 10—15 сеансів) + магнітотерапія (перемінне магнітне поле на ділянку проекції уражених сегментів спинного мозку. Магнітна індукція — 25—35 мТл, частота 100 Гц, експозиція — 12—15 хвилин, курс — 12—15 процедур) + хвойні або радонові ванни (концентрація 4,5—7,5 кБк/л (120—200 нКи/л), температура води 35—37°С, тривалість процедури  — 5—15 хв., через день, курс — 10—14 ванн);

— явища спастичності: ультратонотерапія + інфрачервоний лазер + магнітотерапія + хвойні ванни; При чутливих та трофічних розладах [3—5.10]: магнітотерапія + Пайлер-світло (в тому числі, кольоротерапія — використання червоного світлофільтру) або інфрачервоний лазер + мікрохвильова терапія + ванни радонові або сірководневі (сульфідні), або йодобромні;

При превалюванні артропатій [3—5, 10]: ультрафонофорез з хондроксидом — гелем або вплив ультразвуку (інтенсивність 0,2 Вт/см2. Режим імпульсний, довжина імпульсу — 10 мс. Експозиція — 8—10 хвилин (при двобічній дії — по 4-5 хвилин), курс — 10—12 процедур, щоденно) + радонові ванни + УВЧ (на ділянки проекції уражених суглобів — доза нетеплова або слаботеплова (вихідна потужність — 20—40 Вт). Експозиція — 10—15 хвилин, курс 8—10 процедур, щоденно) + магнітотерапія + лазеротерапія або Пайлер-світло, в тому числі кольоротерапія з червоним світлофільтром + аплікації пелоїдів (грязі, озокерит, парафін, глауконіт — зелена глина) — чередувати з Пайлер-світлом.

Курс використання комплексу впливу фізичних факторів складав по 10—12 процедур.

Усім хворим підбирався індивідуальний лікувальний комплекс, який включав медикаментозні засоби та поєднання фізічних факторів, в залежності від превалюючої симптоматики, важкості перебігу, давності захворювання, наявності й вираженості супутніх соматичних захворювань.

Для оцінки ефективності запропонованого лікувального комплексу враховувалась, зокрема, інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Обстеження проводилось на початку курсу лікування та на 15-й його день. Так у 27 хворих (79,4%) відзначалось зменшення інтенсивності болю в проекціях уражених сегментів та в суглобах з 7—9 балів за ВАШ до 3—5 балів. В 31 хворого (91,2 %) мало місце суб’єктивне зменшення проявів парестезій, деяке звуження ділянок розладів чутливості (гіпо-та гіперестезії, дизестезії). Суб’єктивно також усі хворі вказували на деяке покращення рухливості в уражених суглобах, наростання сили в уражених кінцівках (на 1—1,5 бали). Усі хворі відзначали покращення якості життя.

Таким чином, запропонований нами комплексний підхід до симптоматичного лікування хворих на сирінгомієлію, в залежності від превалюючої клінічної симптоматики, дозволяє як зменшити інтенсивність болів та інші прояви захворювання, так і покращити якість життя таких хворих в цілому. Зазначені схеми лікування досить доступні й можливі для використання на різних етапах лікування й реабілітації (стаціонарний, амбулаторний, санаторно-курортний).