Haemotransfusion

Група крові – імунобіологічні властивості, на основі яких кров всіх людей можна розділити на чітко визначені групи.

Приналежність до певної групи визначає наявність або відсутність в клітинах і плазмі крові групових антигенів. У людини відомо понад 200 групових антигенів, які об'єднані у понад 20 групових антигенних систем. Комбінація антигенів створює понад 1,5 млн. груп крові. Групові антигени успадковуються і впродовж життя не змінюються. Протягом життя може змінюватись титр аглютинінів залежно від стану організму. Для клінічної практики першочергове значення мають системи АВО і резус еритроцитів.

Система АВО. Диференціювання крові на групи за системою АВО грунтуються на 4-х комбінаціях 2-х аглютиногенів (А і В), що містяться в еритроцитах і двох аглютинінів (а і β), що містяться в сироватці. Кров 1-ї групи – Οαβ, 2-ї групи – Αβ, 3-ї групи – Вα, 4-ї групи – АВО. У дітей титр аглютинінів і аглютиногенів низький, тому вони легше переносять гемотрансфузію.

Сумісність крові за системою АВО. Однойменні аглютиніни і аглютиногени викликають аглютинацію. Для аглютинації еритроцитів велике значення має титр аглютинінів. При великому розчиненні сироватки агглютинація не наступає. В зв'язку з цим існує правило Оттенберга – аглютинуються еритроцити донорської крові, а не кров реципієнта, тому що аглютиніни донорської крові розчиняються в крові реципієнта і не можуть аглютинувати його еритроцитів.

Можна переливати лише одногрупну кров: донори групи 0(1) можуть мати високий титр аглютинінів а і β, а донори груп А(ІІ) і В(ІІІ) – високий титр аглютиногенів А і В.