Цитратний шок

1. Щоб довести, що бактерії H. pylori можуть викликати виразку шлунку, Баррі Дж. Маршалл випив культуру H. pylori. У нього розвинулась виразкова хвороба, яку лікар успішно вилікував за допомогою антибіотиків, за що отримав Нобелівську премію у 2005 році.

2. Швейцарський лікар Жак Понто займався розробкою протизміїної сироватки. Щоб перевірити її «в польових умовах», він у 1933 році дозволив гадюці вкусити його три рази поспіль. Найцікавіше, що Понто вижив і таки зумів створити сироватку

3. До 17-річого віку Ібн Сіна (Авіценна) вже вважався найкращим лікарем свого часу, тож, коли емір Бухари захворів, лікувати його покликали саме Авіценну. Ібн Сіна зміг повернути здоров’я своєму пацієнтові, а той запропонував йому будь-яку винагороду на вибір. Авіценна попросив у еміра … пропуск у придворну бібліотеку.

4. Учений-криміналіст Ніколаус Міновіці цікавився питаннями асфіксії. Щоб описати цей стан, він сам ліз в мотузяну петлю і просив помічників відзначати стадії удушення за допомогою секундоміра.

5. Німецький хірург Вернер Форсман у 1929 році ввів собі катетер через ліктьову вену у праве передсердя. Звісно, без наркозу. Згодом він неодноразово перевіряв на собі всі можливі способи катетеризації, які згодом застосовував у ангіокардіографії. Завдяки цим дослідженням Форсман у 1956 році отримав Нобелівську премію.

6. Лікаря Алена Бомбара з Франції зацікавило питання, чому більшість людей, які потрапили у корабельну аварію, гинуть протягом перших трьох діб свого «автономного плавання», хоча без їжі людина може прожити близько 30-ти днів, а без води — приблизно 4. Тому в 1952 році Бомбар пішов на ризикований експеримент: 65 днів подорожі по Атлантичному океану на гумовому човні без запасів води і їжі. Цікаво, що і їжею, і джерелом прісної води для нього була спіймана риба. Ален Бомбар довів, що можна вижити навіть в найнесприятливіших умовах, якщо не впадати в паніку.

7. У XIX столітті багато жінок вмирало від пологової гарячки (післяпологового сепсису). Австрійський лікар Ігнац Земмельвейс запропонував акушерам, які приймають пологи, здійснювати просту дію, здатну зменшити ризик розвитку цього ускладнення у породілль – це було… знезараження рук. Смертність від пологової гарячки одразу ж знизилась з 30 до 2%. Незважаючи на ефективність методів, Земмельвейса оголосили псевдовченим і заборонили займатися лікарською діяльністю в Австрії. І нехай ідеї простого австрійського лікаря визнали правильними тільки після його смерті, Земмельвейса вважають творцем акушерської гігієни, завдяки якій було врятовано багато життів.

8. У 1996 році група хірургів під керівництвом Стівена Полларда з Сент-Джеймського університетського госпіталю здійснила трансплантацію печінки 47-річній Лінде Пірсон без переливання крові. Під час таких операцій потрібно до 3 л крові, але через релігійні переконання пацієнтка відмовилася прийняти чужу кров. Хірурги проводили операцію повільно, роблячи маленькі розрізи, щоб мінімізувати крововтрату. Пірсон готували до операції щоденними ін’єкціями еритропоетину, який дозволив їй успішно перенести хірургічне втручання.

 9. Лікар Леонід Рогозов у 1961 році перебував в експедиції на Північному полюсі. Коли у нього розвинувся апендицит, виявилось, що Рогозов був єдиним медиком на станції. Тому апендектомію 27-річний лікар собі провів самостійно. Інструменти, якими користувався Рогозов під час операції, досі зберігаються в музеї Арктики.

10. Джеймс Баррі, генеральний інспектор британської армії, який протягом 50 років будував дуже успішну кар'єру в хірургії, у той час, коли жінок не поважали у сфері медицини. У ході розтину після смерті Баррі виявилось, що це насправді жінка. Майже всю свою медичну практику Баррі служила на острові Мальта, у Південній Африці, на Ямайці, Тринідаді, острові Св.Олени, Маврикії та в Канаді, рятуючи багато життів.

11. Шотландський військово-морський лікар Джеймс Лінд придумав, як «лікувати» цингу лимонами та апельсинами (у часи Лінда причини цинги ще не були відомі). Він опублікував результати своїх досліджень, але британський військово-морський флот продовжував доставляти морякам менш ефективний сік лайма. Тому цинга продовжувала бути головною причиною смерті моряків.

12. Доктор Деніс Мюквеге – гінеколог із Конго, який спеціалізується на жінках-жертвах надзвичайного сексуального насильства. Коли йому і його родині почали погрожувати, лікар разом із сім’єю вимушено покинув країну. Але конголезькі жінки об'єднали сили, щоб допомогти йому повернутися. Зараз доктор Мюквеге працює у Букаву (Конго) та знаходиться під постійним захистом ООН.

13. В італійського нейрохірурга Клаудіо Вітале стався інфаркт під час операції, яку він проводив. Він не залишив пацієнта, бо розумів, що той помре. Тому лише через пів години, коли життя пацієнта було в безпеці, лікар попросив допомоги у колег і також був прооперований.

14. У 1906 р., коли доктор Алоїз Альцгеймер представив свої новаторські дослідження щодо хвороби, яка пізніше отримала назву «хвороба Альцгеймера», аудиторія задала 0 запитань і озвучила 0 коментарів, оскільки вона просто хотіла почути наступну лекцію.

15. У 1898 році лікарі почали підозрювати, що куріння спричиняє рак легенів, незважаючи на те, що було опубліковано лише 140 випадків рідкісної на той час хвороби. 

А скільки всього цікавого відбувається у світі просто зараз. І про це ми також, можливо, колись дізнаємось.