Цитратний шок

Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) у 6 відведеннях.

Додатково:

Пульсоксиметрія.

Оцінка рівня глюкози у крові.

Визначення лікувальної тактики

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язково!

1. Забезпечити положення пацієнта на боці.

2. Забезпечити адекватну вентиляцію легень.

3. Забезпечити судинний доступ.

3.1.4. Надання екстреної медичної допомоги

Підтримка й відновлення адекватної функції зовнішнього дихання:

• забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів (аспірація з верхніх дихальних шляхів слизу, блювотних мас, видалення сторонніх предметів та ін.);
• респіраторна терапія (оксигенотерапія, штучна вентиляція легень за показаннями).

Підтримка й відновлення функції серцево-судинної системи:

• забезпечення адекватного венозного доступу до периферичних судин (пункція/катетеризація судин);
• підтримка ефективного рівня артеріального тиску для забезпечення адекватного кровообігу.

Підтримка й відновлення функції центральної нервової системи: протисудомна терапія.

2. Видалення токсичної речовини з місць її надходження до організму постраждалого (дерма, слизові оболонки, шлунково-кишковий тракт та ін.):

• обробка шкіри – за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування на її поверхні токсичної речовини та/або інформації про інтрадермальний шлях надходження отрути до організму;
• обробка слизових оболонок ротової порожнини – за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування на їх поверхнях токсичної речовини та/або інформації про пероральний шлях надходження отрути до організму;
• обробка слизових оболонок очей – за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування на них токсичної речовини та/або інформації про інтракон’юнктивальний шлях надходження отрути до організму;
• санація шлунка (зондова, беззондова) – за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування у верхніх відділах травного каналу токсичної речовини та/або інформації про пероральне надходження отрути до організму;
• санація кишечника із застосуванням антидотних препаратів та ентеросорбентів (зондовий лаваж, очищувальна клізма) – за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування у нижніх відділах травного каналу токсичної речовини та/або інформації про інтестинальний шлях надходження отрути до організму.

• застосуванням антидотів;
• застосування засобів фармакологічної корекції токсичних проявів;
• ентеросорбція.

Дозування активованого вугілля при лікуванні гострих отруєнь:

• для промивання шлунка – 1 г/кг;
• для ентеросорбції у токсикогенній стадії отруєння:
  • для дорослих – по 50-100 г кожні 4-6 годин;
  • для дітей до 1 року – 1 г/кг кожні 4-6 годин;
  • для дітей 1-12 років – 25 г болюсно кожні 4-6 годин.
    
  •