Immune system

Т-клітинами називають велику групу лімфоцитів, остаточна диференціація яких відбувається в тимусі. Вони беруть участь у противірусній імунній відповіді, алергічних реакція уповільненого типу, реакції відторгнення трансплантата, забезпечують протипухлинний імунітет. Т-клітини можуть бути як виконавчими клітинами імунітету (т.зв. ефекторами, до них відносять цитотоксичні лімфоцити, CD8 +) так і регулювальниками імунної відповіді (хелперні лімфоцити, CD4 +). CD3 + CD16/56 + Т -цитолітичні лімфоцити. На поверхні даних клітин присутні маркери, властиві як Т-лімфоцитам, так і НК-клітинам, тому дану субпопуляцію називають ТNK- лімфоцитами. Вони виявляють унікальний спектр якостей: здатність до цитолизу (руйнуванню) вірус-інфікованих і онкогенних клітин з одного боку, і цитокіни-продукуючу активність з іншого.

Маркер

1. Рецидивуючі інфекції, інфекційні захворювання з хронічним і затяжним перебігом. 2. Підозра на генетично обумовлений або набутий імунодефіцит. 3. Аутоімунні захворювання. 4. Алергічні захворювання. 5.  Контроль терапії цитостатиками, імунодепресантами та імуномодуляторами.

 Підвищення відносної і/або абсолютної кількості Т-лімфоцитів у більшості випадків носить транзиторний характер, особливо, якщо воно не супроводжується суттєвими зрушеннями в інших субпопуляциях лімфоцитів. Підвищення відносної і/або абсолютної кількості Т-лімфоцитів, що супроводжується підвищенням Т-хелперів (CD3+CD4+), є найбільш характерним для аутоімунних захворювань, свідчить про активізації аутоімунного процесу, особливо при підвищенні Т-клітин.

Підвищення Т-хелперів,зниження Т-супресорів/цитотоксиків, В-лімфоцитів і натуральних кілерів – можуть спостерігатися у жінок в періоді менопаузи та осіб обох статей в літньому віці. Кількість цитолітичних Т-лімфоцитів (CD3+CD16/56+) Підвищення свідчить про розвиток активної імунної відповіді, вірусна природа запалення. Кількість активованих Т-лімфоцитів (CD3+HLA-DR+) Підвищення свідчить про наявність вогнища антигенного подразнення. У гострому періоді інфекційно-запального захворювання і протягом 1-2 місяців після нього таке підвищення слід розцінювати як природне, в інших випадках воно є ознакою наявності хронічного запалення.

Кількість Т-лімфоцитів (CD3+)Зниження відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів свідчить про ослаблення захисних сил організму та розвиток гипоиммунного стану або імунодефіциту. vТ-лімфоцитів до 0,7х109 дозволяє припустити, а до 0,5х109 – поставити діагноз імунодефіцит. В цьому випадку слід також звернути увагу на інші лабораторні показники, а саме наявність CD4 лімфопенії, vCD4/CD8 (<0,9–підозра на імунодефіцит, <0,3– імунодефіцит). Однак vТ-лімфоцитів до 0,7х109, а Т-хелперних клітин до 0,4х109 при відсутності відповідної клінічної картини можуть бути транзиторними і оборотними, розвиватися як вторинні.

The immunological character of LATS was examined by affinity chromatography on Anti-IgG, Anti-Fab, Anti-Fc and Staphylococcal Protein A bound Sepharose. By affinity chromatography on Anti-IgG, Anti-Fab and Anti-Fc bound Sepharose, it is possible to separate LATS-immunoglobulin from LATS positive serum without loss of activity. Affinity chromatography on Protein A bound Sepharose is useful for obtaining further purified LATS-immunoglobulin. By this method, it is possible to separate IgG molecules of the subclasses IgG(1), IgG(2) and IgG(4) with high LATS activity. LATS activity was not found in the IgG(3) fraction. When IgG(1) fraction was purified from the fraction containing the 3 subclasses of IgG(1), IgG(2) and IgG(4), about 85% of total protein was found in IgG(1). However, specific activity per protein of LATS in IgG(1) fraction did not change remarkably. After papain hydrolysis the thyroid stimulating activity of LATS-immunoglobulin was located in Fab fraction of these 3 subclasses of IgG(1), IgG(2) and IgG(4), and especially in IgG(1). The Fab fraction presents a short acting type of thyroid stimulating activity. These data indicate that LATS activity is mainly distributed in the Fab fragment of IgG(1).

IgG становить близько 75-80% всіх імуноглобулінів і 10-20% загального білка сироватки крові, синтезується зрілими В-лімфоцитами.
До цього класу імуноглобулінів відносяться основні антитіла, що забезпечують тривалий гуморальний імунітет до інфекцій.
IgG антитіла беруть участь у нейтралізації бактеріальних токсинів, стимуляції фагоцитозу, клітинноопосередкованій цитотоксичності, зв'язуванні комплементу, проникають через плаценту від матері до плоду, забезпечуючи пасивний імунітет немовляти до деяких інфекцій.
Містяться в судинному руслі і легко проникають в екстраваскулярний простір, здійснюючи захисну функцію. Активують комплемент по класичному шляху.
Період напівжиття 21- 24 дня. Рівень IgG в організмі регулюється двояко: антигенною стимуляцією і руйнуванням IgG.
Визначення вмісту сироваткового IgG має клінічне і діагностичне значення при: рецидивуючих інфекціях, гепатитах, ДЗСТ, мієломній хворобі, ВІЛ-інфекції, онкологічній патології, для моніторингу замісної іммуотерапії (при первинних і вторинних імунодефіцитах антитілоутворення).

Показання для призначення

1. Рецидивуючі бактеріальні респіраторні інфекції: синусити, пневмонії, отити і менінгіти, сепсис.
2. Інфекційні захворювання.
3. Хронічний вірусний і аутоімунний гепатити.
4. Цироз печінки.
5. Дифузні захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, дерматоміозит).
6. Мієломна хвороба.
7. ВІЛ-інфекція, СНІД, онкопатологія.
8. Моніторинг замісної терапії імунодефіцитів імуноглобуліном.