Oncology

Класифікації онкологічних захворювань

Система  TNM

Т (tumor, первинна пухлина)-  розміри та ступінь місцевого поширення. Виділяють: Tx,To,Tis,T1-4

N (nodulus, регіонарні лімфатичні вузли)- відсутність чи наявність метастазів, ступінь їхнього ураження.

М (metastasis, віддалені метастази)- наявність чи відсутність віддалених метастазів.

G- диференціація пухлини

G1- високодиференційована;

G2- помірнодиференційована;

G3- низькодиференційована;

G4- недиференційована.

R- резидуальна (залишкова) пухлина.

Rх- недостатньо даних для визначення р/п;

Rо- р/п відсутня;

R1- залишкова пухлина визначається лише мікроскопічно;

R2- пухлина визначається макроскопічно (візуально, пальпаторно)

Клініко-анатомічна класифікація

Доклінічна стадія (0)- Тis, пухлина не проростає базальної мембрани.  

1 клін.стадія- Т невеликих розмірів, яка знаходиться в межах тканини органа, де вона виникла. Відсутні регіонарні та віддалені Mts.

2 клін.стадія- Т дещо більших розмірів, без виходу за межі  органа. N та М не визначаються; або розміри і пошире-              ність як в 1 клін. стадії, проте є поодинокі N;

3 клін.стадія- Т дещо більших розмірів, як в 2 клін.стадії, наявні N, проте без проростання в сусідні анатомічні структури і без М;                

4 клін.стадія- наявні М, навіть без даних про N.

Клініко- статистична класифікація

Група 1а- усі хворі, в яких лікар запідозрив рак;

Група 1б- усі хворі з передраковими станами;

Група 2- хворі на рак із визначеним діагнозом, що потребують відповідного лікування;

Група 2а- хворі, лікування яких має бути радикальним;

Група 3- практично здорові люди, які пройшли радикальне лікування і в даний час не мають ознак наявності пухлини.

Група 4- хворі з первинно- запущеним процесом, або ті, у кого лікування виявилось неефективним.

Наявність передракових захворювань, зміна характеру скарг, що супроводжували захворювання, синдром "малих ознак".

• Синдром  "плюс-тканини" - візуалізація  пухлин та проліферації тканин (лейкоплакії, папіломи, поліпи, аденоми, невуси,тощо).
• Синдром патологічних виділень - поява патологічних виділень з травного тракту, піхви, молочної залози, бронхів.
• Синдром порушення функції - непрохідність порожнистих органів, функціональна недостатність органів.

Морфологічна діагностика

• Мазки-відбитки;   морфологічний   препарат,  отриманий   шляхом контакту між поверхнею пухлини та предметним склом. 
• Пункційна цитологія:  отримання матеріалу для морфологічного дослідження шляхом пункції голкою.
• Біопсія: патогістологічне дослідження видаленої пухлини, або її частини (після пуакції або ексцизії).

1. Чим вище регенеративна здатність тканини тобто чим вище й мітотична активність та ступінь диференціації, тим чутливіша вона до променевої терапії. Ряд чутливості до променевої терапії виглядає наступним чином: кровотворна тканина, епітеліальна, сполучна, м'язова, нервова. Тому і чутливість пухлин до іонізуючої радіації буде так само залежати від виду тканини, з якої вони походять.

2. Чим краще васкуляризована пухлина, тим вища її чутливість до опромінення.

3. Чим  недосконаліша структура  та  функціональні   особливості пухлинних клітин, тим більше вони будуть пошкоджуватись  іонізуючою радіацією.

Ад'ювантна терапія злоякісних пухлин є сучасним способом виправлення новоутворень з застосуванням високих технологій. У тіло людини вводять певні ліки і речовини – антинеопластичні агенти, які володіють протипухлинною дією. Хіміотерапевтичні препарати згубно позначаються на швидко розвиваються клітинах злоякісних пухлин. На здорові розмножуються клітини організму людини ліки виробляють менший пошкоджуючий ефект.

Неоад'ювантна терапія-лікування, яке проводять до початку основого лікування (хірургічна операція) для зменшення первинної пухлини. Неоад'юванта терапія може включати хіміотерапію, гормональну терапію або таргетну терапію.