ANTIseptyk

1.Групи дезінфікуючих засобів : 

1) Дезінфекциди  – використовуються для стерилізації (бактерицидний ефект; притаманна токсична або подразнююча дія);
2) Антисептики – використовуються для місцевої дезінфекції (бактерицидна або бактеріостатична дія) шкіри, слизових, серозних оболонок.

2.Виокремлюють наступні види антисептики : 

1) механічну 2) фізичну 3) хімічну 4) біологічну (дія на мікроорганізм; дія на макроорганізм) 5) змішану (комбіновану).

За методам забезпечення відтоку патологічного вмісту дренування поділяється на:

• пасивне (відтік під дією сили тяжіння); 
• активне (створення від’ємного тиску в дренажній системі); 
• проточно-промивне (активне введення розчину в двопросвітну трубку) 
• осмодренування (використання марлі, в т.ч. із гіпертонічними розчинами). 

3.Основні групи хімічних антисептиків : 

 галоїди (галоїдовмісні)
 окиснювачі
 барвники
 альдегідовмісні
 поверхнево-активні речовини (детергенти)
 гуанідовмісні
 спиртовмісні
 феноловмісні
 кислоти / луги
 солі важких металів.
Виокремлюють також групу хіміотерапевтичних засобів, які використовуються для знищення збудників в патологічному вогнищі хворого і вводяться парентерально або ентерально (нітрофурани, фторхінолони, сульфаніламідні препарати, похідні нітроімідазолу, хіноксаліну тощо).

4.До біологічної антисептики відносяться засоби : 

 дії на мікроорганізм : антибіотики, ферменти, сироватки, антитоксини, гама-глобуліни, гіперімунна плазма, сироватки, бактеріофаги;
 дії на макроорганізм : стимулятори специфічного імунітету (вакцини, анатоксини) та неспецифічного імунітету – імуномокоректори та імуностимулятори, інтерферони, тималін, вітаміни, піримідинові основи (метилурацил).

5.Ускладнення антибактерійної терапії :

1) алергічні реакції (місцеві та системні); 

2) токсична дія на організм (нефро–/гепатотоксична, кардіотоксична, ототоксична, гематотоксична тощо); 

 3) ендогенний гіпоавітаміноз; 

4) кандідамікоз слизових/органів; 

5) дисбактеріоз кишечнику; 

6) антибіотикоасоційований коліт (псевдомембранозний коліт); 

7) суперінфекція.

Методи обробки рук хірурга умовно поділяються  на : 

старі методи (“сухе миття”) – Альфельда, Бруна, Заблудовського; сучасні методи (з попереднім миттям рук під проточною водою) – Спосокукоцького-Кочергіна, в препараті С-4 (первомур), йодофорами (йодопірон); та новітні методи – із застосуванням антисептиків на основі спиртів (стериліум, кутасепт, септодерм, хоспісепт, АХД-200) або поверхневоактивних речовин – (спиртовий р-н хлоргексидину); триклозану, четвертинних амонієвих сполук (дезоформ, дескотон форте). 

Контроль якості хірургічної обробки рук персоналу здійснюється 1 раз на тиждень – після виконання дезінфекції рук представник бактеріологічної лабораторії робить змиви стерильним ватним тампоном з долонь (міжпальцеві проміжки, нігтьові ложа) хірурга або операційної сестри і відправляє на дослідження

Операційне поле – це площа шкіри, в межах якої буде виконуватися хірургічне втручання (розріз, прокол). Сучасні методи дезінфекції операційного поля передбачають використання антисептиків на основі галоїдів (р-н йодонату), ПАР (спиртовий р-н хлоргексидину) та ін.