Vena portae

Ворітна вена (лат. vena portae) у людини та тварин — венозний стовбур, по якому кров від шлунка, селезінки, кишки (окрім нижньої трети прямої кишки у людей) і підшлункової залози проходить у печінку. 

Назва походить від "воріт" печінки, куди вона впадає. 

Розміри: довжина — 6-8 см, ширина — 1-1,5 см. 

Ворітну вену формує зливання верхньої брижової (v. mesenterica superior), 

нижньої брижової (v. mesenterica inferior) і селезінкової (v. splenica) вен. 

Рідше ворітна вена формується шляхом зливання стовбурів 2 вен - селезінкової і верхньої брижової - при подібному варіанті нижня брижова вена впадає у селезінкову вену. 

У саму ворітну вену впадають вінцева вена шлунка (v. coronaria gasticae), 

пілорична вена (v. pylorica) і вена жовчного міхура (v. cystica). 

Ворітна вена є єдиною веною, що входить в орган, а не виходить з нього.

Притоки ворітної вени: -верхня брижова вена. -селезінкова вена. -нижня брижова вена. -шлункові вени. -припупкові вени.