Виразка гастропілородуоденальної зони
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-фактора.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:
1. Ендоскопічний контроль якості гемостазу, при необхідності - зупинка
кровотечі.
2. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Гіпотермія місцева.
– Підготовка операційного поля.
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Гіпотермія місцева.
– Підготовка операційного поля.
3. Місцева гемостатична терапія (зробити суміш і пити її ковтками до стійкого гемостазу
або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр 2 рази
– Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр 2 рази
– Норепінефрин розчин 0,2% 1 мл прр 2 рази
– Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр 2 рази
– Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр 2 рази
– Норепінефрин розчин 0,2% 1 мл прр 2 рази
4. Пригнічення секреції шлунка і зв’язування
секрету:
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол 40 мг ввк 2 рази на добу, або Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу протягом 4 діб.
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол 40 мг ввк 2 рази на добу, або Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу протягом 4 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
5. Загальна гемостатична терапія:
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази.
– Апротинін 100 тис. АТрОд та натрію хлориду розчин 0,9% 400 мл ввк.
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази.
– Апротинін 100 тис. АТрОд та натрію хлориду розчин 0,9% 400 мл ввк.
6. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня
починається з внутрішньовенного введення розчинів
електролітів (в/в струминно зі швидкістю до 250-300 мл/хв, після стабілізації
гемодинамічних показників темп інфузії зменшується до 30 мл/хв).
Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл, або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% 200 мл.
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл, або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% 200 мл.
Другий венозний доступ (у разі потреби):
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 500 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 500 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк до 1000 мл.
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 500 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 500 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк до 1000 мл.
7. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4
л/хв.
8. Інотропна підтримка міокарда:
– Допамін розчин 0,5% 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв).
– Допамін розчин 0,5% 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв).
9. Стимуляція діурезу:
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази (при ЦВТ 80-120 мм водн.ст.).
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази (при ЦВТ 80-120 мм водн.ст.).
10. Антибіотикопрофілактика (початок після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс, Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс, Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
11. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
На операційному столі:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
12. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з
міорелаксацією та ШВЛ.
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрію ввс 3-7 мг/кг, одноразово;
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація) одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг; більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або Рокуронію бромид ввс 5-10 мкг/кг/хв.
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрію ввс 3-7 мг/кг, одноразово;
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація) одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг; більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або Рокуронію бромид ввс 5-10 мкг/кг/хв.
13. Інфузійна терапія інтраопераційна при
багатокомпонентній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією та ШВЛ:
Під час індукції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд.
Під час індукції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд.
Під час підтримки – на одну годину операції:
– Рінгера-Локка розчин ввк 500 мл;
– Натрію хлорид розчин 0,9% ввк 500 мл.
– Рінгера-Локка розчин ввк 500 мл;
– Натрію хлорид розчин 0,9% ввк 500 мл.
14. Операції:
А. Пілородуоденотомія, гемостаз у виразці, пілоропластика із проведенням зонда для ентерального харчування + ваготомія (СтВ, СВ, СПВ), вид якої залежить від підготовки хірургічної бригади та стану хворого (компенсований, субкомпенсований, некомпенсований стан).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
А. Пілородуоденотомія, гемостаз у виразці, пілоропластика із проведенням зонда для ентерального харчування + ваготомія (СтВ, СВ, СПВ), вид якої залежить від підготовки хірургічної бригади та стану хворого (компенсований, субкомпенсований, некомпенсований стан).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
15. Інфузійна терапія після операцій:
На день операції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл,
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл.
На день операції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл,
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл.
Після операції – на одну добу післяопераційного
періоду протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл;
– Хартмана розчин ввк 400 мл;
– Рінгера розчин ввк 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд.
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл;
– Хартмана розчин ввк 400 мл;
– Рінгера розчин ввк 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд.
16. Парентеральне харчування часткове з другої доби після операції (при наявності зонда,
парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим):
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк 400 мл 1 раз на добу, 2 доби.
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк 400 мл 1 раз на добу, 2 доби.
17. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
18. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб, або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб, або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
19. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл 6 разів протягом 3 діб.
– Санація ротоглотки – 3 доби.
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).
– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл 6 разів протягом 3 діб.
– Санація ротоглотки – 3 доби.
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).
20. Стимуляція перистальтики
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб.
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.
– Очисна клізма.
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб.
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.
– Очисна клізма.
21. Противиразкова терапія (при симптоматичній операції):
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу, потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс.30 мг прр по 1 капс., або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу, потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс.30 мг прр по 1 капс., або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу
добу протягом 10 діб, або антагоністи Н2-рецепторів
– Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу, протягом 4 діб.
– Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу, протягом 4 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб
Після виписки із стаціонару
хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки. У хворих, які
перенесли симптоматичну операцію, – продовження терапії засобами для лікування
виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ще протягом 20 діб, з
подальшим діагностичним ендоскопічним дослідженням.
1. При наявності виразки, що зарубцювалася, – подальше обстеження та лікування за протоколом «Виразкова хвороба ДПК» – терапевтичне лікування.
2. При наявності виразки, що не загоїлась, – продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або вирішення питання про планове хірургічне лікування.
1. При наявності виразки, що зарубцювалася, – подальше обстеження та лікування за протоколом «Виразкова хвороба ДПК» – терапевтичне лікування.
2. При наявності виразки, що не загоїлась, – продовження терапії засобами для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або вирішення питання про планове хірургічне лікування.
Коментарі
Дописати коментар