Методи декомпресії кишечника

1.У хворих на гострий поширений перитоніт і гостру непрохідність кишки спостерігаються значні морфо-функціональні зміни в ураженій тонкій кишці, які суттєвого впливають на рівень інтоксикаційного синдрому, що викликає необхідність її декомпресії.
2.Вибір методу декомпресії тонкої кишки у хворих на гострий поширений перитоніт та гостру непрохідність кишки залежить від ступеню ураження цього органу, загального стану пацієнта, а також від операційної ситуації.
3.Перспективними напрямами у вирішені питань декомпресії тонкої кишки є розробка чітких стандартів лікування хворих на гострий поширений перитоніт і гостру непрохідність кишки і в той же час, розширення показів для використання «відкритих» методів її дренування.

Висновки

 1. Вибір методу декомпресії тонкої кишки у хворих на гостру непрохідність травного каналу залежить від змін у тонкій кишці, конкретної інтраопераційної ситуації та функціонального стану пацієнта.
2. При ускладненому перебігу післяопераційного періоду у хворих на гостру непрохідність кишки, який супроводжується підсиленням ендогенної інтоксикації, стійким порушенням моторноевакуаторної функції травного каналу і ствердженням під час релапаротомії неефективності закритої антеградної декомпресії, доцільним є використання ретроградної відкритої інтубації тонкої кишки.